Лікування інфекційного мононуклеозу в Харкові

Мононуклеоз — симптоми

Захворювання зазвичай розвивається поступово і починається з неспецифічних симптомів, схожих на застуду. Часто пацієнти довго не звертаються до лікаря, вважаючи свій стан тимчасовим. Проте є деякі ознаки мононуклеозу, на які варто звернути увагу:

• загальна слабкість, сонливість, підвищена втомлюваність, особливо впродовж кількох днів поспіль;

• тривала лихоманка (часто 38-39 °C і вище), яка може триматися понад 5-7 днів;

• сильний біль у горлі, гіперемія мигдаликів, гнійні нальоти, що схожі на ангіну;

• збільшення лімфатичних вузлів, переважно шийних і підщелепних, іноді болючих при пальпації;

• збільшення печінки та селезінки, відчуття тиску або болю в правому боці;

• висипання на шкірі (особливо після прийому ампіциліну або амоксициліну);

• утруднене дихання через набряк слизової носоглотки;

• пітливість уночі, порушення сну, зниження апетиту.

Щоб розпізнати інфекційний мононуклеоз, симптоми — недостатній крок. Він проявляється лабораторними змінами — лейкоцитозом, атиповими мононуклеарами, підвищенням печінкових ферментів (АЛТ, АСТ). Симптоми інфекційного мононуклеозу можуть тривати від 1 до 3 тижнів, а відновлення організму — до кількох місяців. Саме тому важливо вчасно звернутися до лікаря і пройти обстеження.

Мононуклеоз — лікування

При появі підозри на мононуклеоз, діагностика повинна бути виконаною у короткий термін. На сьогодні не існує специфічного противірусного лікування проти вірусу Епштейна-Барра. Терапія є симптоматичною та підтримувальною, зосередженою на полегшенні стану пацієнта, зниженні ризику ускладнень і підтримці функцій печінки та імунної системи. Основні принципи лікування включають:

• постільний режим у перші дні або тиждень хвороби, особливо за високої температури та вираженого запалення;

• жарознижувальні препарати для зниження температури та полегшення болю в горлі чи м’язах;

• протизапальні та антисептичні засоби місцево для зменшення болю й запалення;

• рясне пиття для зменшення інтоксикації та підтримки водного балансу;

• гепатопротектори та ферменти для підтримки печінки;

• антибіотики можуть бути призначені при приєднанні бактеріальної інфекції;

• уникнення фізичних навантажень протягом щонайменше місяця після хвороби через ризик розриву селезінки.

Діагностика мононуклеозу після лікування включає контроль аналізів крові, печінкових показників і розмірів селезінки після одужання. Зазвичай прогноз сприятливий, але повне відновлення сил може тривати кілька тижнів або навіть місяців.

Мононуклеоз інфекційний — профілактика

Оскільки вірус Епштейна-Барра передається переважно через слину, прямого захисту від хвороби не існує. Вакцини також поки що не розроблено. Проте є низка важливих заходів, які допомагають знизити ризик захворювання та підтримати організм після перенесеної інфекції:

• обмеження тісного контакту з інфікованими особами — уникати спільного використання посуду, зубних щіток, пляшок для пиття тощо;

• дотримання гігієни — регулярне миття рук, уникання дотиків до обличчя брудними руками, особливо у громадських місцях;

• підтримка імунітету — достатній сон, збалансоване харчування, уникання переохолодження, фізична активність у відновлювальний період;

• контроль функції печінки після хвороби — періодичне УЗД і лабораторні аналізи для запобігання розвитку затяжного гепатиту або інших ускладнень;

• виключення алкоголю та обережність із ліками — у перші 1-2 місяці після хвороби слід уникати препаратів, що навантажують печінку;

• спостереження у лікаря — за потреби імунологічне обстеження або консультація інфекціоніста при затяжному перебігу чи повторному підвищенні температури.

Своєчасна діагностика інфекційного мононуклеозу допоможе уникнути ускладнень. Home Clinic пропонує якісну діагностику, спостереження та підтримку пацієнтів. Дізнатись подробиці можна в телефонному режимі.